Микола Лисенко (Mikola Lisenko)

Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор Микола Лисенко

(1842—1912) здобув блискучу освіту — закінчив природознавчий факультет

Київського університету, потім захистив кандидатську дисертацію з біоло-

гії, і йому пророкували блискучу кар’єру вченого. Але він обрав собі інший

шлях, пов’язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпцизькій

консерваторії (клас фортепіано) Лисенко став піаністом-віртуозом. Він

вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії, однак усе

своє життя присвятив пропагуванню саме української музики.

Інтереси Миколи Віталійовича були різнобічними: він створив

Товариство любителів музики і співу, працював у Південно-Західному від-

діленні Російського географічного товариства, робив обробки народних

пісень, написав 10 опер, вокальних творів, сонат, рапсодій, сюїт, полонезів,

ноктюрнів... А ще він володів неабияким літературним талантом — одним

із перших інтерпретував «Кобзаря» Шевченка, написав кілька фольклорних

праць і взагалі був людиною високої ерудиції, енциклопедистом і багато-

гранно обдарованою особистістю. Так що Миколу Лисенка цілком справед-

ливо називають гетьманом української музики.